Словник української мови (1927)/винничка

Матеріал з Вікіджерел

Ви́нничка, ки, ж. 1) Ум. от ви́нниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок. Ном. № 14017. 2) Жена винокура.