Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/винняти

Матеріал з Вікіджерел

Ви́нняти, йму, меш, гл. = Ви́няти. Ххе!… виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.