Словник української мови (1927)/виновате
| ◀ виноват | Словник української мови В виновате |
винователь ▶ |
|
Винова́те, того, с. Долг. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною. Волч. у.
| ◀ виноват | Словник української мови Борис Грінченко В виновате |
винователь ▶ |
|
Словник української мови — В
виновате
Борис Грінченко
1927
Винова́те, того, с. Долг. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною. Волч. у.