Словник української мови (1927)/виноватниця
| ◀ виноватити | Словник української мови В виноватниця |
виновацтво ▶ |
|
Винова́тниця, ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
| ◀ виноватити | Словник української мови Борис Грінченко В виноватниця |
виновацтво ▶ |
|
Словник української мови — В
виноватниця
Борис Грінченко
1927
Винова́тниця, ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.