Словник української мови (1927)/виновий

by Борис Грінченко

◀ виновацтво

Словник української мови Борис Грінченко В виновий

виновщик ▶

Київ: Горно, 1927

Вино́вий, а, е. 1) Пиковый. *2) Винный. Треба робітників, що знаються на виновій справі. Пр. Пр.

Винови́й, а́, е́. 1) Винный. Виновий льох. 2) Виноградный. Чуб. VI. 71.