Словник української мови (1927)/виношувати
| ◀ виношати | Словник української мови В виношувати |
виношуватися ▶ |
|
Вино́шувати, шую, єш, сов. в. ви́носити, шу, сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. I. 37. Який батько, такий син, — віносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.