Словник української мови (1927)/винужати
| ◀ винуватниця | Словник української мови В винужати |
винурятися ▶ |
|
Винужа́ти, жа́ю, єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
| ◀ винуватниця | Словник української мови Борис Грінченко В винужати |
винурятися ▶ |
|
Словник української мови — В
винужати
Борис Грінченко
1927
Винужа́ти, жа́ю, єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.