Словник української мови (1927)/винянчитися
| ◀ винянчити | Словник української мови В винянчитися |
виняти ▶ |
|
Ви́нянчитися, чуся, чишся, гл. Вынянчиться.
| ◀ винянчити | Словник української мови Борис Грінченко В винянчитися |
виняти ▶ |
|
Словник української мови — В
винянчитися
Борис Грінченко
1927
Ви́нянчитися, чуся, чишся, гл. Вынянчиться.