Словник української мови (1927)/виплакатися

by Борис Грінченко

◀ виплакати

Словник української мови Борис Грінченко В виплакатися

виплакувати ▶

Київ: Горно, 1927

Випла́куватися, куюся, єшся, сов. в. ви́плакатися, чуся, чешся, гл. Выплакиваться, выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.