Словник української мови (1927)/випліт
| ◀ випліскуватися | Словник української мови В випліт |
виплітати ▶ |
|
*Ви́пліт, лету, м. Ленты из косы. А брат сестрицю росплітав — де він ті виплітки подівав? Меншій сестриці подарував: «На тобі, сестрице, цей випліт, щоб ти діждала таких літ». Крим.