Словник української мови (1927)/виповідати
| ◀ виповзати | Словник української мови В виповідати |
виповідатися ▶ |
|
Виповіда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́повісти, вім, віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по свойому. О. 1862. IX. 108. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови… котрою навкруги нас міліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають. О. 1861. XI. 105. *Виповіда́ти, ви́повісти війну. Об'явить войну. *2) — кому слу́жбу, пра́цю. Отказывать, отказать кому нб. в службе, в работе.