Словник української мови (1927)/виполонити
| ◀ виполіскувати | Словник української мови В виполонити |
виполоскати ▶ |
|
Ви́полонити, ню, ниш, гл. 1) Взять всех в плен. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.