Словник української мови (1927)/виправдуватися

by Борис Грінченко

◀ виправдувати

Словник української мови Борис Грінченко В виправдуватися

виправити ▶

Київ: Горно, 1927

Випра́вдуватися, дуюся, єшся, сов. в. ви́правдатися, даюся, єшся и ви́правдитися, джуся, дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.