Словник української мови (1927)/випровадити
| ◀ випроваджувати | Словник української мови В випровадити |
випровожати ▶ |
|
*Ви́провадити, джу, диш, гл. Проводить. Випровадили його аж на вулицю і показали коротшу дорогу. Лепкий.
| ◀ випроваджувати | Словник української мови Борис Грінченко В випровадити |
випровожати ▶ |
|
Словник української мови — В
випровадити
Борис Грінченко
1927
*Ви́провадити, джу, диш, гл. Проводить. Випровадили його аж на вулицю і показали коротшу дорогу. Лепкий.