Словник української мови (1927)/випростуватися

by Борис Грінченко

◀ випростувати

Словник української мови Борис Грінченко В випростуватися

випрохати ▶

Київ: Горно, 1927

Випро́стуватися, туюся, єшся, сов. в. ви́простатися, таюся, єшся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Випросталась як семисотна верства. Ном. № 8625 стр. 288. А сам аж стелю підпірає, випроставсь. МВ. I. 110.