Словник української мови (1927)/випрівати

by Борис Грінченко

◀ виприщити

Словник української мови Борис Грінченко В випрівати

випробовувати ▶

Київ: Горно, 1927

Випріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́пріти, прію, єш, гл. 1) Выпревать, выпреть, выкипеть (о пище). 2) Выпревать, выпреть, выгнивать, выгнить от сырости. Шух. I. 74.