Словник української мови (1927)/випіритися
Зовнішній вигляд
◀ випіратися | Словник української мови В випіритися |
випірнути ▶ |
|
*Ви́піритися, рюся, решся, гл. Опериться, вырасти. Це справжній орлик, з нього колись може випіриться орел. Лепкий.