Словник української мови (1927)/вирачкувати
| ◀ вирахування | Словник української мови В вирачкувати |
вирачкуватися ▶ |
|
Ви́рачкувати, кую, єш, гл. Излазить на четвереньках. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.