Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/вирецептувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вирецептувати
Київ: Горно, 1927

Ви́рецептувати, тую, єш, гл. Рассказать точь-в-точь, *отчитать как по книге. Так йому (на екзамені вчителеві) вирецептував, аж спасибі сказав. Св. Л. 225.