Словник української мови (1927)/вирихтувати
| ◀ вирити | Словник української мови В вирихтувати |
виріб ▶ |
|
Ви́рихтувати, тую, єш, гл. Направить, навести, нацелить.
| ◀ вирити | Словник української мови Борис Грінченко В вирихтувати |
виріб ▶ |
|
Словник української мови — В
вирихтувати
Борис Грінченко
1927
Ви́рихтувати, тую, єш, гл. Направить, навести, нацелить.