Словник української мови (1927)/вирок
Зовнішній вигляд
◀ вироїтися | Словник української мови В вирок |
вирослий ▶ |
|
Ви́рок, ку, м. Приговор (суда), решение, определение. Що ти мені страшні вироки пишеш. К. Іов. 29. *Оста́нній ви́рок. Окончательное решение. Л. Укр.