Словник української мови (1927)/вирядка
| ◀ вирядити | Словник української мови В вирядка |
виряжати ▶ |
|
Виря́дка, ки, ж. Снаряжение в дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).
| ◀ вирядити | Словник української мови Борис Грінченко В вирядка |
виряжати ▶ |
|
Словник української мови — В
вирядка
Борис Грінченко
1927
Виря́дка, ки, ж. Снаряжение в дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).