Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/вирячкуватий

Матеріал з Вікіджерел

Виря́чкува́тий, а, е. Пучеглазый; выпученный (о глазах). Чуб. II. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. VIII. 17.