Словник української мови (1927)/виріжок
| ◀ вирідний | Словник української мови В виріжок |
виріз ▶ |
|
Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся углом. 2) Конец поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
| ◀ вирідний | Словник української мови Борис Грінченко В виріжок |
виріз ▶ |
|
Словник української мови — В
виріжок
Борис Грінченко
1927
Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся углом. 2) Конец поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.