Словник української мови (1927)/вирізувати
| ◀ вирізування | Словник української мови В вирізувати |
вирізуватися ▶ |
|
Вирі́зувати, зую, єш, сов. в. ви́різати, жу, жеш, гл. 1) Вырезывать, вырезать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка. Ном., стр. 302, № 432. 2) Срезывать, срезать. Вирізав три різки з берізки. Мет. 180. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже. Ном. № 1412. 3) Только сов. в. Перерезать всех. Геть виріжем вражих ляхів, що до одного. Нп.