Словник української мови (1927)/висвідчати
| ◀ висвищака | Словник української мови В висвідчати |
висвідчення ▶ |
|
Висвідча́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́свідчити, чу, чиш, гл. Свидетельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає. Макс.