Словник української мови (1927)/вислебезувати
| ◀ вислати | Словник української мови В вислебезувати |
вислизнути ▶ |
|
Ви́слебезувати, зую, єш, гл. 1) Прочесть по складам, с трудом. 2) Рассказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. ХП. 30.