Словник української мови (1927)/вислужувати
| ◀ вислужний | Словник української мови В вислужувати |
вислужуватися ▶ |
|
Вислу́жувати, жую, єш, сов. в. ви́служити, жу, жиш, гл. 1) Прослуживать, прослужить известное время. Дай мені, боже, цей год вислужить. Нп. 2) Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Служив я, дума, год, — вислужив день поля на год. Рудч. Ск. II. 9.