Словник української мови (1927)/висмик
| ◀ висмердітися | Словник української мови В висмик |
висмикати ▶ |
|
Ви́смик, ку, м. Возвышение на дороге, под'ем. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. Ви́смичок.