Словник української мови (1927)/висмоктувати
| ◀ висмоктати | Словник української мови В висмоктувати |
висмолити ▶ |
|
Висмо́ктувати, тую, єш, сов. в. ви́смоктати, кчу, чеш, гл. Высасывать, высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. I. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.