Словник української мови (1927)/високочолий
| ◀ високості | Словник української мови В високочолий |
високошановний ▶ |
|
Високочо́лий, а, е. С высоким челом; с высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
| ◀ високості | Словник української мови Борис Грінченко В високочолий |
високошановний ▶ |
|
Словник української мови — В
високочолий
Борис Грінченко
1927
Високочо́лий, а, е. С высоким челом; с высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.