Словник української мови (1927)/висолоплювати

by Борис Грінченко

◀ висолопити

Словник української мови Борис Грінченко В висолоплювати

висота ▶

Київ: Горно, 1927

Висоло́плювати, плюю, єш, сов. в. ви́солопити, плю, пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (язык). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.