Словник української мови (1927)/висталювати
| ◀ висталити | Словник української мови В висталювати |
вистановити ▶ |
|
Виста́лювати, люю, люєш, сов. в. ви́сталити, лю, лиш, гл. Насталивать, насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. I. 44.
| ◀ висталити | Словник української мови Борис Грінченко В висталювати |
вистановити ▶ |
|
Словник української мови — В
висталювати
Борис Грінченко
1927
Виста́лювати, люю, люєш, сов. в. ви́сталити, лю, лиш, гл. Насталивать, насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. I. 44.