Словник української мови (1927)/вистаріти
| ◀ вистаратися | Словник української мови В вистаріти |
вистарітися ▶ |
|
*Ви́старіти, рію, єш, гл. Изжить. — ро́зум. Потерять, износить ум. Сл. Нік.
| ◀ вистаратися | Словник української мови Борис Грінченко В вистаріти |
вистарітися ▶ |
|
Словник української мови — В
вистаріти
Борис Грінченко
1927
*Ви́старіти, рію, єш, гл. Изжить. — ро́зум. Потерять, износить ум. Сл. Нік.