Словник української мови (1927)/вистобурчувати
| ◀ вистігати | Словник української мови В вистобурчувати |
вистоювати ▶ |
|
*Вистобу́рчувати, чую, єш, сов. в. ви́стобурчити, чу, чиш, гл. Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. (Ковблики) вистобурчують свою тупу вусату мордочку аж над воду. Франко.