Словник української мови (1927)/вистрелювати

by Борис Грінченко

◀ вистрелити

Словник української мови Борис Грінченко В вистрелювати

вистреляти ▶

Київ: Горно, 1927

Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстреливать, выстрелить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.