Словник української мови (1927)/висівати

Матеріал з Вікіджерел

Висіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́сіяти, сію, єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сеяние. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. II. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усевать, усеять. 3) Просевать, просеять.