Словник української мови (1927)/витришкати
| ◀ витримувати | Словник української мови В витришкати |
витришок ▶ |
|
Ви́тришкати, каю, єш, гл. 1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Змиев. у. 2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Змиев. у.