Словник української мови (1927)/витупати

by Борис Грінченко

◀ витуманювати

Словник української мови Борис Грінченко В витупати

витупити ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́тупати, паю́, єш, гл. 1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? 2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.