Словник української мови (1927)/витіпувати
| ◀ витіпати | Словник української мови В витіпувати |
витісувати ▶ |
|
Виті́пувати, пую, єш, сов. в. ви́тіпати, паю, єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво. Харьк. у. *— язико́м. Болтать, вздор, чепуху нести. І чого б то я язиком витіпувала на своїх рідних. Пир. у., Конон.