Словник української мови (1927)/вихваляти
| ◀ вихвалка | Словник української мови В вихваляти |
вихвалятися ▶ |
|
Вихваля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́хвалити, лю, лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Макс. Бога вихваляти. Шевч. 391.