Словник української мови (1927)/вихиляти

by Борис Грінченко

◀ вихилясто

Словник української мови Борис Грінченко В вихиляти

вихилятися ▶

Київ: Горно, 1927

Вихиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́хилити, лю, лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. III. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. I. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197.