Словник української мови (1927)/вихлескати
| ◀ вихідчини | Словник української мови В вихлескати |
вихлескувати ▶ |
|
Вихле́скувати, кую, єш, сов. в. ви́хлескати, щу, щеш, гл. Хлебать, выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу. Ном. № 12312.
| ◀ вихідчини | Словник української мови Борис Грінченко В вихлескати |
вихлескувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вихлескати
Борис Грінченко
1927
Вихле́скувати, кую, єш, сов. в. ви́хлескати, щу, щеш, гл. Хлебать, выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу. Ном. № 12312.