Словник української мови (1927)/вихлюпувати
| ◀ вихлюпнути | Словник української мови В вихлюпувати |
вихованець ▶ |
|
Вихлю́пувати, пую, єш, сов. в. ви́хлюпати, паю, єш, одн. в. ви́хлюпнути, ну, неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.