Словник української мови (1927)/вихліб

by Борис Грінченко

◀ вихлескувати

Словник української мови Борис Грінченко В вихліб

вихлюватий ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́хліб, ба, м. Шуточное слово, употребленное, повидимому, в смысле: отсутствие хлеба. Ном. № 14321. Встречено в нар. рассказе, который см. при слове ви́пшоно.