Словник української мови (1927)/виходжати
| ◀ виходець | Словник української мови В виходжати |
виходити ▶ |
|
Виходжа́ти, джа́ю, єш и вихо́джувати, джу, диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.