Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/вичепурити

Матеріал з Вікіджерел

Ви́чепурити, рю, риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. I. 212.