Словник української мови (1927)/вичубити
Зовнішній вигляд
◀ вичорнити | Словник української мови В вичубити |
вичублювати ▶ |
|
Вичу́блювати, люю, єш, сов. в. ви́чубити, блю, биш, гл. Драть, выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).