Словник української мови (1927)/вишнябати

Матеріал з Вікіджерел

Ви́шнябати, баю, єш, гл. Выйти с трудом, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить. Херс. у. Слов. Д. Эварн.