Словник української мови (1927)/виштрикувати
| ◀ виштрикнути | Словник української мови В виштрикувати |
виштурити ▶ |
|
Виштри́кувати, кую, єш, соб. в. виштри́кнути, ну, неш, гл. Выкалывать, выколоть. Вночі я боюсь ока де-небудь виштрикнути. Мнж. 147.
| ◀ виштрикнути | Словник української мови Борис Грінченко В виштрикувати |
виштурити ▶ |
|
Словник української мови — В
виштрикувати
Борис Грінченко
1927
Виштри́кувати, кую, єш, соб. в. виштри́кнути, ну, неш, гл. Выкалывать, выколоть. Вночі я боюсь ока де-небудь виштрикнути. Мнж. 147.